Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №282 Харківської міської ради"

Доброго дня!

Вас вітає практичний психолог Закладу дошкільної освіти №282

Островерх Єлизавета Євгенівна

ШАНОВНІ КОЛЕГИ, БАТЬКИ, У ЗВ`ЯЗКУ З ПІДВИЩЕННЯМ РІВНЯ ТРИВОГИ ТА ЕМОЦІЙНОЇ НАПРУГИ У СВІТЛІ ВВЕДЕННЯ КАРАНТИНУ ВИ МАЄТЕ ЗМОГУ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ПСИХОЛОГІЧНОЮ ПІДТРИМКОЮ ,ЗАПИСАТИСЯ НА ІНДИВІДУАЛЬНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ ДО ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

або звернутися у Viber за номером телефону - 0632817598 ЩОДЕННО з 09.00 до 16.00.

Основні напрямки роботи практичного психолога у ЗДО № 282:

-Спостереження за дітьми (за процесом розвитку, навчання, спілкування, гри).

-Діагностика психічних процесів.

-Консультації з питань розвитку та виховання дитини.

-Психологічний супровід навчально-виховного процесу в ЗДО.

-Работа з педагогами з профілактики професійного вигорання та підвищення психологічної компетенції.

-Психологічна просвіта батьків та педагогів.

Адаптація дитини до ЗДО(ПОРАДИ БАТЬКАМ):

1.Віддавати дитину до дитячого садка краще в теплу пору року, коли діти більшу частину часу проводять на вулиці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі і пісочниця дуже нагадують дитині звичні умови повсякденного життя.

2.За місяць до початку відвідування дитиною дитячого садка привчіть дитину до режиму ,який встановлено в дитячому садку. Введіть до раціону блюда, які готують в дитячому садку. Таким чином на декілька стресових моментів стане менше.

3.Навички самообслуговування. Привчайте дитину до самостійності- одягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Таким чином дитина відчуває себе більш впевненою.

4.Сформуйте позитивну установку на дитячий садок. Розповідайте про садок, гуляйте біля садка і коментуйте все, що побачили.

5.Не обманюйте дитину. Не варто занадто розхвалювати садок, щоб потім у дитини не було розчарування, що все не так добре, як розповідала мама.

6.Навчіть дитину відпускати маму, грати іграшками самостійно. Дуже добре, якщо у дитини є досвід, коли мама відлучається на декілька годин.

7.Навички спілкування. Вчіть дома дитину ділитися іграшками, просити про допомогу, просити іграшку, просити води, тощо.

8.Спілкуйтесь з вихователями з повагою. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями та поведінкою. Таким чином, він відноситься до інших людей так само, як і ви.

9.Обов`язково прощайтеся з дитиною. Це стосується не лише дитячого садка, а будь-яких ситуацій. Дитині набагато легше зрозуміти ,що мама пішла і повернеться, аніж куди мама раптом поділась. У другому випадку дитина починає фантазувати, що мама покинула і більше не повернеться.

10.Не порушуйте звички, навіть погані. Таким чином ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптуються до дитячого садка, а потім займайтеся звичками.

11.Приділяйте дитині більше уваги і любові, аніж звичайно. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу тепла впродовж дня, коли дитина знаходиться у садку і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садку.

12.Якщо дитині вкрай важко розлучатися з мамою, нехай в перший час відводить до садка тато ,бабуся, дідусь, тощо.

13.Приймайте почуття дитини. Виключіть нотації. Якщо дитина плаче в садку, переживає за маму, пояснюйте їй, що це нормально, що всі можуть це відчувати.

14.Дитина відчуває вашу тривогу. Тому не можна стояти під дверима групи, не можна ходити навколо садка або підглядати, коли діти гуляють. Дитина, яка відчуває тривогу мами починає боятися, що в садку з ним дійсно може статися щось погане.

ЯКЩО НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА ВСІ ВАШІ ЗУСИЛЛЯ ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ ПРОХОДИТЬ В ТЯЖКІЙ ФОРМІ, ВИ МАЄТЕ ЗМОГУ ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОПОМОГУ ДО ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА.

11 березня ВООЗ оголосила пандемію у зв'язку з поширенням коронавируса в світі.

В Україні, як і в багатьох інших країнах,ввели карантин.

Такі заходи передбачувано викликали першу хвилю паніки – люди скуповують продукти в магазинах, захисні маски та антисептичні засоби в аптеках.

Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?

Ось кілька порад:

1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.

Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.

Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.

"Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.

Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком.

3. Що робити, якщо тривога зашкалює?

Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.

Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.

4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.

Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.

Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.

Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть.

Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.

5. Сон (мій улюблений пункт :) Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.

Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

Недостатній сон і погана його якість –один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам'ять і знижує больові відчуття.

"Зменшити ефект стрес-факторів можна по-різному: фізичною активністю, прийняттям рішень, поліпшенням гігієни сну, споживанням екологічно чистих продуктів, проявом почуття подяки по відношенню до оточуючих і розвитком соціальних зв'язків", – зазначає він